Квітневий криза (1917) – суспільно-політичний криза, викликаний позицією Тимчасового уряду щодо продовження участі Росії у Першій світовій війні, яка вступила в протиріччя з інтересами народних мас, які прагнули припинення війни.

Приводом стали події кінця червня — початку липня: невдалий наступ на фронті, розформування революційних військових частин. 2 (15) липня з буржуазного Тимчасового уряду вийшли кадети, погрожуючи меншовикам та есерам розірвати урядову коаліцію. Виникла урядова криза.

– суспільно-політичний криза, що розгорнувся у другій половині квітня 1917 р. Він був спровокований позицією російської влади щодо її подальшої участі у Першій світовій війні, яка викликала загальне невдоволення населення.

Липнева криза (1914) – дипломатичне зіткнення найбільших європейських держав влітку 1914 на тлі Сараєвського вбивства, що призвело до Першої світової війни.

Основні причини невдоволення Тимчасовим урядом полягали у його нездатності вирішити три основні питання: продовження війни , земельні вимоги, економічні та соціальні проблеми, з якими стикалося населення.

Основними причинами Лютневої революції стали наростаюча інфляція, падіння до 1917 року купівельної спроможності рубля до двадцяти семи копійок, перебої з постачанням населення великих міст предметами першої необхідності, у тому числі відсутністю гасу, цукру, сірників, предметів одягу, і переважно відсутності …

у Петрограді почалися стихійні антиурядові демонстрації солдатів, робітників і матросів, що вилилися в липневий політичний криза, який призвів до завершення періоду «двовладдя» та переходу влади до рук Тимчасового уряду. Приводом для початку виступів послужили події кінця червня — початку липня 1917 р.

Квітнева криза призвела до формування першого коаліційного складу Тимчасового уряду