Деякі дослідники припускають, що в основі слів різних індоєвропейських мов, що позначають кішку, лежить праіндоєвропейський корінь * kat-, від якого походять дієслова індоєвропейських мов, що означають «котитися»; пізніше від них відбулися назви дитинчат дрібних тварин в індоєвропейських мовах.

Походження англійського слова cat, давньоанглійського catt, як вважають, походить від пізньолатинського слова cattus , яке вперше було використано на початку VI ст. Пізньолатинське слово може бути отримане з невстановленої африканської мови. Нубійське слово kaddîska 'дика кішка' та нобіїнське kadīs є можливими джерелами чи когнатами.

Так, слова «кіт» та «кит» мають свою історію. Назва кота походить від давньої німецької лексики «kattuz». Під час Римської імперії це слово почало вживатися в Латинській мові як «cattus», що призвело до його використання європейськими мовами.

Коти виглядають більшими за кішок і важать на 3-4 кг більше. Через це і породні якості у самців виявляються яскравішими. Особливо різниця у розмірах буде помітною після досягнення статевої зрілості. Кішки ж відрізняються мініатюрністю, за екстер'єром вони тендітніші і акуратніші.

Кішки вітають один одного носом – ви можете робити те саме. При зустрічі з котиком зігніть вказівний палець (типу, це котячий ніс), присядьте навпочіпки і повільно витягніть руку з зігнутим пальцем коту назустріч. Цим жестом ви даєте котику можливість привітати вас своєю мовою.

Людина має 23 пари хромосом. У кішок їх 19. Таким чином, у кішки просто фізично не може виникнути зайва 21 пара хромосом.

Саме від нього і походить слово «кіт». Деякі знають і те, що самку домашньої кішки аж до XVI-го століття на Русі називали «котка». До речі, у деяких слов'янських мовах досі збереглася старовинна форма цього слова.

Грималкін , також відомий як греймалкін, – застарілий термін для позначення кішки.