громадський лад, у якому селяни ведуть самостійне господарство, але перебувають у особистому та економічному підпорядкуванні у панівного класу феодалів ◆ Немає прикладу вживання (див.

Феодалізм (лат. feōdum, від франк. * Fëhu-ôd) – станово-класова структура суспільства (аграрного типу, доіндустріального), коли основним економічним ресурсом була земля, і перебувала вона у власності феодалів.

*fëhu-ôd) — землевласник в епоху феодалізму (власник феоду).

feodum, feudum – феод). Феодалізм – Класово-антагоністична формація, заснована на умовній приватній (феодальної) формі власності на землю та експлуатації особисто та поземельно залежних від панівного класу (феодалів) безпосередніх виробників.

Феодалізм був системою, в якій люди отримували землю та захист від людей вищого рангу, і працювали та боролися за них натомість . Коли феодалізм на Заході занепав, він породив клас торговців.

Феодалізм позбавляє простих людей свободи . Це був дуже неефективний спосіб правління, оскільки не дозволяв простим людям працювати індивідуально, щоб поліпшити своє становище. Вони не були винагороджені за свою важку працю. Єдина зміна, яку можна було побачити в їхньому становищі, це те, що вони отримали трохи більше землі для обробки.

Класична різниця між феодалізмом і капіталізмом полягає в тому, що феодалізм ґрунтується на прямій експропріації, а капіталізм — на вільному продажу робочої сили вільними працівниками.

Король був головним феодалом. Він вважався власником усіх земель у державі і роздавав їх своїм наближеним – герцогам і графам.